Трохи скарбів із Черкаської області

У 1909р. у селі Мартинівці, розташованого в басейні річки Росави, в маєтку Муравйової-Апостол Надії Федорівни селяни під час роботи на землі знайшли так званий Мартинівський скарб, який, за різними відомостями, лежав у срібному або дерев’яному посуді, окутому срібними пластинами. Її селяни розбили та розділили між собою знахідку.

У скарбниці було близько 120 виробів із срібла. У 1912 р. майже 30 предметів було направлено до Британського музею в Лондоні та близько 90 предметів – до Київського художньо-промислового та наукового музею, які згодом було передано Національному музею історії України.

Так, скарб із села Сунки Смілянського району, знайдений у 1865 році, став найбільшим скарбом ХІХ століття. Це 5035 монет XVII століття.

У Шполянському районі біля села Капустин у 1991 р. було знайдено 5855 монет та 33 елементи срібного поясу. Скарб, маючи велику історичну цінність, був відправлений до Держсховища до Москви влітку 1991 року, оскільки представники районного фінвідділу не змогли оцінити знайденого. Намагаючись повернути скарб до України, Черкаська археологічна інспекція не отримує відповіді Москви.

На Чигиринщині у селі Медведівці у травні 2009 року було знайдено скарб із 2 268 монет першої половини XVII століття.

В Орловці в 2005 році було знайдено 3 денарії імператора Антоніна Пія, 1 – Фаустини Молодшої, 2 – Марка Аврелія, і “варварське наслідування” золотому римському Ауреусу. На аверсі монети було зображено жіноче погруддя, подібне до зображення дружини імператора Септимія Півночі Юлії Домні. На реверсі зображено жіночу фігуру, яка сидить на троні, у правій руці – кулч, у лівій – спис. У монеті вагою 5.95 г є отвір для підвішування.

У селі Буда-Орловська в 1956 знайдено скарб зі 113 монет XVII ст.: соліди коронні та литовські, баратинки коронні та литовські польських королів Сигізмунда III та Яна Казимира, соліди ризькі, ельбігінські та лівонські з Прибалтійських королів X Густава.

У кургані поблизу села Нетеребка Корсунь-Шевченківського району Черкащини знайшли золоту діадему, яку носили на шапках. На ній зображення крилатих грифонів. Також знайшли золоті прикраси скіфського періоду. Це шийна гривня – золота прикраса 0,5 м у довжину та вагою близько 180 грам та налобна діадема із зображенням грифону, розміром приблизно 5х10 см., яку датують IV ст. до нашої ери.

Окрім золота, відкопали уламки посуду, металеві та кістяні ножі, набір стріл у сагайдак, намисто, розбиту зернотерку.

Знахідку XVII століття – глечик зі срібними монетами, виявлену біля Канева, передали заповіднику Хортиця до Запоріжжя. У скарбі було 7 талерів та 2 напівталери.

Ймовірно, власник скарбу брав участь у багатьох бойових походах, оскільки там були срібні іспанські талери, трояки та півтораки польської Речі Посполитої та московські копійки, а також польські монети, починаючи з часів короля Сигізмунда – 5 шестаків, 83 трояки часів царювання Петра Першого.